Зростання світового населення, яке, за прогнозами, досягне 8,5 мільярдів у 2030 році та 9,7 мільярдів у 2050 році, призводить до зростання попиту на продукти харчування. Тому одним із головних викликів для сучасного сільського господарства є пошук методів покращення росту та якості врожаю. Це можливо шляхом впровадження сталого сільського господарства, щоб забезпечити зростаючому населенню доступ до високоякісних продуктів харчування. Відповідь на це завдання можна знайти в нових методах і технологіях, що застосовуються в агрохімічній промисловості. До них належать ефективні добрива з повільним вивільненням (Slow Release Fertilizers) і з контрольованим вивільненням (Controlled Released Fertilizers).
Стале сільське господарство також є важливою проблемою з точки зору прогресуючої зміни клімату. Це стосується як управління водними ресурсами та їхньої наявності, так і забруднення навколишнього середовища та прогресуючої втрати біорізноманіття. Крім того, зміна клімату призводить до дисбалансу в постачанні продовольства. Це ускладнює вирішення проблем, пов’язаних із задоволенням постійно зростаючого попиту на продовольство внаслідок збільшення кількості населення, особливо в країнах, що розвиваються.
«Біла книга – Адаптація до зміни клімату: щодо європейської основи для дій» є важливим стратегічним документом Європейської Комісії. Він визначає європейську структуру для протидії наслідкам зміни клімату. Це дозволило включити цю адаптацію в ключові політичні сфери ЄС – охорону здоров’я та соціальну політику, сільське та лісове господарство, біорізноманіття та екосистеми, управління водними ресурсами та економічні сектори.
Крім того, стратегія «від ферми до виделки» є ключовим елементом Європейської зеленої угоди (The European Green Deal), враховуючи виклики, пов’язані з необхідністю впровадження стійких продовольчих систем комплексним чином, оскільки вони надають переваги на багатьох рівнях, у тому числі з точки зору екологічних, соціальних, медичних та економічних чинників.
Такі добрива, як CRF та SRF, є відповіддю на виклики та проблеми, описані вище, оскільки вони є альтернативним засобом досягнення вищої агрономічної ефективності порівняно з традиційними добривами завдяки їх повільному та/або контрольованому вивільненню поживних речовин, що має на меті досягти кращої синхронізації з циклами росту рослин, тим самим мінімізуючи забруднення навколишнього середовища. Наприклад, азотні добрива з уповільненим або контрольованим вивільненням елементів забезпечують досягнення вищої агрономічної ефективності та врожайності порівняно з традиційними добривами.
Добрива із повільним та контрольованим вивільненням елементів поживних речовин виготовляються двома способами: 1 – шляхом розміщення гранул добрива у матрицю та 2 – шляхом нанесення покриття на гранули добрива (мал. 1). Спосіб нанесення покриття в свою чергу поділяється на два методи: хімічний та фізичний. До фізичних методів належать: метод «киплячого» шару, метод нанесення «pan coating», метод обертового барабану і плавлення та екструзія (як один метод). До хімічних методів належать: інверсна суспензійна полімеризація, полімеризація розчину/зшивання та мікрохвильове опромінення (мал. 2). Переваги та недоліки методів внесення добрив підсумовано в таблиці 1.
Технологія нанесення покриття є багатообіцяючою. Вона може перетворити звичайні добрива на розумні та стійкі продукти, які підвищують урожайність і якість продукції. Одночасно це зменшує забруднення навколишнього середовища, небезпечні захворювання та витрати. Однак у цій галузі все ще є багато проблем. Серед них вибір та оптимізація матеріалів і методів покриття, оцінка та коригування характеристик покриття та безпеки.
Тому для досягнення цієї мети спочатку необхідно знати різні методи. Тоді, розуміючи та розглядаючи переваги та недоліки кожної техніки, можна зробити найкращий вибір залежно від існуючих умов. Як результат, ці випадки можуть бути важливими та корисними для фермерів, науковців і навіть студентів, чия область досліджень пов’язана з виробництвом добрив із повільним вивільненням.
Тому для досягнення цієї мети спочатку необхідно знати різні методи. Тоді, розуміючи та розглядаючи переваги та недоліки кожної техніки, можна зробити найкращий вибір залежно від існуючих умов. Як результат, ці випадки можуть бути важливими та корисними для фермерів, науковців і навіть студентів, чия область досліджень пов’язана з виробництвом добрив із повільним вивільненням.
