Для підвишення врожайності сільськогосподарських культур разом з основними макродобривами важливе значення має застосування мікродобрива. Результативність засвоєння основних мікроелементів на пряму залежить від наявності їх в рослині. Вони необхідні рослинам в невеликих кількостях. Вміст мікроелементів складає тисячні і десятитисячні долі відсотків маси рослин, проте кожний з них виконує певні функції в обміні речовин та живленні і не може бути замінений іншим елементом.
На сьогоднішній день перед аграріями майже у всіх сільськогосподарських регіонах світу постає багато викликів: перманентні природні виклики, подорожчання ресурсів тощо.
В кожній країні існують певні особливості функціонування сільського господарства. Скажімо, європейським фермерам зараз не набагато простіше, враховуючи навіть дотації від Євросоюзу. Арабські країни не мають родючих ґрунтів, африканський континент кожного року потерпає від спеки, а Австралія страждає від різких кліматичних коливань з року в рік. Однак позитивно вплинути на ситуацію і протистояти описаним вище викликам все ж таки можливо.
Якісні зміни у всіх ланках виробництва (від внесення добрив до переробки продукції) дадуть змогу досягти двох ключових завдань:
- Напрацювати власну, по-справжньому дієву технологію, методом науково-обґрунтованих досліджень.
- Підвищити рентабельність за рахунок раціонального використання ресурсів, впровадження інноваційних рішень та ефективного оперування у сфері продажу чи переробки врожаю.
В аграрному секторі існують фундаментальні основи, яких потрібно дотримуватись, наприклад, науково-обґрунтовані норми добрив під посів, адже без них неможливо отримати гарний врожай.
Якщо не забезпечити внесення достатньої кількості добрив та пестицидів під посіви або безпосередньо в фази росту, то в подальшому буде неможливо отримати гарний результат. Досвідчений менеджер полів завжди знає, що і коли потрібно внести. Інша річ, коли ми ведемо мову про так звані «дрібниці», які за постійного нехтування ними перетворюються на великі проблеми. Ось, наприклад, якщо ми відхиляємось від технологічної карти, в якій прописані всі аспекти вирощування та нехтуємо деякими з аспектів цієї технології, то в подальшому це може перетворитись на великі проблеми.
Застосування мікродобрива чинить позитивний вплив на основні процеси живлення рослин, підвищує відсоток засвоюваності макроелементів та стійкість рослин до несприятливих умов навколишнього середовища. Основними мікроелементами виступають: бор, марганець, молібден, мідь, цинк і залізо.
Важливо зазначити, що фермерів, незалежно від місця розташування полів та культур, які вони вирощують об’єднує одна спільна мета – отримання якісних та високих врожаїв. Мікродобрива є одним з найкращих помічників аграріїв, адже вони допомагають покращити кількісні та якісні показники врожаю.
Протягом усього періоду росту та розвитку, організм рослини потребує комплекс мікроелементів. У розрахунку на суху речовину їх вміст становить не більше однієї тисячної частини у рослині, проте вони є дуже корисними та відіграють важливу роль для збільшення активності ферментів, які каталізують біологічні та хімічні процеси.
Окрім того, за допомогою мікроелементів, із нуклеїнових кислот утворюються комплексні сполуки, які впливають на властивості клітин, розвиток коренів, формування органів розмноження тощо. Вони беруть участь у таких процесах, як дихання, фотосинтез, (вуглеводний, жировий та білковий обмін), утворення ферментів та кислот, процес закріплення азоту, перетворення сполук фосфору та розвиток ризобій.
Доступність мікроелементів значною мірою зросла з цілком відповідним постачанням макродобрив рослинам та збільшенням кількості застосування макроелементів. Саме з цієї причини, при внесенні високих доз азотовмісних добрив зростає потреба рослин у таких мікроелементах як мідь, бор, молібден та цинк. Доступність добрив із вмістом фосфору для рослин підвищується при наявності молібдену та цинку. Після проведення вапнування у підкислених ґрунтах знижується доступність міді, бору та цинку, але збільшується рухливість молібдену. Через це мікроелементи частіше використовують роздільно, щоб мати змогу вносити їх саме для того, щоб забезпечити рослину необхідними поживними речовинами в певний момент часу та не нашкодити їй. Це відбувається в більшій мірі через те, що в склад мікродобрива входять кислоти, метали, сульфати та інші речовини, введення яких вимагає дотримання певних доз. Мікродобрива зазвичай містять такі мікроелементи, як бор, марганець, молібден, мідь, цинк і залізо.
На сьогоднішній день у багатьох господарствах часто застосовують солі мінеральних сполук, або їхню розчинну суміш в баку, або як використання однокомпонентного мікродобрива, через їх дешевизну та доступність. В основному це мідний сульфат, марганець, цинк, кобальт, молібдат амонію, кристалізований розчин йоду, амоній-натрій ванадат, бура або борна кислота. Перевагою сульфатів є те, що вони також постачають у рослину сірку та сульфат-іони, які швидко засвоюються рослинами. Разом з тим, при використанні на полях, мінеральна сіль мікродобрив поступається по ефективності мікроелементам хелатних сполук. Це відбувається з тієї причини, що дози застосування хелатів до десяти раз менші, ніж у мінеральних солей, хоча вони забезпечують однакову надбавку урожаю.
Останні декілька років найпопулярнішим вважається добриво на основі мікроелементів та синтетично виведених органічних кислотах. Використання мікродобрива є насамперед більш ефективним, зручнішим та рентабельнішим способом надати рослинам необхідні мікроелементи, які позитивно впливають на зміцнення імунітету та пришвидшення ростових процесів. Переваги мікродобрив вже визнали мільйони фермерів.
Хелати, в основі яких знаходяться харчові карбонові кислоти є хімічно ідентичними до природних компонентів живих клітин. Також вони беруть участь у метаболічних процесах, які відбуваються в рослинах, особливо в циклах Кальвіна та Кребса.
Як відбувається даний процес? Живі клітини при зустрічі із хелатами приймають їх як природне джерело не лише потрібних біологічних мікроелементів, а й як джерело корисної енергії. Хелати синтетичного походження фактично є невідомими у навколишньому середовищі, тому через це, під час їх засвоєння рослина витрачає багато енергії для того, щоб переробити або видалити чужорідні синтетичні ліганди в організмі в процесі асиміляції. Їх завдання полягає лише в тому, щоб виконувати роль транспорту біологічних мікроелементів у рослині. При застосуванні хелатних сполук рослина «забирає» лише елемент живлення, який їй необхідний, а сам хелатор (в даному випадку – зайвий баласт) потрапляє у грунт.
Компанія Wonder при виробництві рідких мікродобрив використовує таку амінокислоту як гліцин. Гліцин відіграє головну роль у захисті клітини від наслідків зневоднення (або надлишку солі). Цю амінокислоту використовують також для комплексоутворення мікроелементів у добривах. Завдяки тому, що молекула гліцину набагато менша, ніж молекула хелатуючих речовин, що зазвичай використовують (наприклад, EDTA, EDDHA), добриво, яке її містить, має більшу концентрацію мікроелементів.
Досить часто поза увагою агрономів лишається такий ключовий аспект, як якість робочих розчинів. Поширена практика, коли препарати відомих брендів або не спрацьовують так, як заявлено виробником, або ж для досягнення потрібного ефекту необхідно суттєво збільшувати норму внесення, а отже, переплачувати додаткові кошти. Причиною цього може бути надмірна жорсткість води, яка використовується для приготування робочих розчинів, невідповідний pH води для компонування, недостатнє змішування препарату в баку та певні недоліки в технології, такі як знесення вітром і стікання розчину з листової поверхні рослин.
Саме тому застосування розтікачів, змочувачів та прилипачів має бути обов’язковим елементом якісного процесу захисту та підживлення рослин. Поєднання цих препаратів дає змогу утримати робочий розчин на поверхні листків та пролонгувати їхню дію, абсорбувавши атмосферну вологу і, відповідно, засвоєння рослинами.
Разом з тим, важливо забезпечити нормальну кислотність води для розчинів. При використанні води з рівнем pH-7 і вище, ефективність багатьох препаратів впродовж лічених годин знижується на 30-50%.
При цьому, сумарна вартість таких додаткових та корисних домішок не перевищує 2-2,5 $/га із використанням у розрахунку 200 літрів води/га, забезпечуючи в десятки разів вищий економічний ефект із підвищеним індексом передачі елементів живлення рослинам.
Саме з цієї причини важливо враховувати погодно-кліматичні умови, фази росту і розвитку рослини та потребу кожної культури в окремих елементах.
Ось, наприклад, через нестачу фосфору в ґрунті ранньою весною страждає багато сільськогосподарських рослин. Вплив зниження температур блокує у ґрунті доступність даного макроелементу, тому застосування позакореневого підживлення може допомогти скоригувати тимчасовий прояв дефіциту даного елементу. Важливо зазначити, що якщо фосфор поєднати з цинком, то він додатково пришвидшить зростання.
Стаття написана з метою огляду основних переваг застосування мікродобрив. Підводячи підсумок, можна сказати, що виробництво мікроелементних добрив на сьогоднішній день є дуже перспективним. Фактично, вони є одним з найбільш ефективних засобів впливу аграрія на продуктивність культури та якість продукції. Це пов’язано з тим, що їх застосування є не лише перевагою із точки зору покращення якості насіння, а й є рентабельним, що у даний час має велике значення для аграріїв всього світу. Разом з тим, добрива з мікроелементами покращують балансу ґрунту.
Читайте також експерту статтю нашого агронома-експерта – “Критичні періоди росту та розвитку рослин”.
