Оскільки кукурудза не має альтернатив за універсальністю використання. Ця культура використовується у тваринництві (як високоенергетичний корм), у харчовій промисловості, і навіть для виробництва біопалива. Вперше на теренах України кукурудза з’явилась на початку 18 ст., і з того часу площі, відведені під її посів, невпинно зростають. У 2021 році в Україні кукурудзою було засіяно 5 млн 343 тис га. Середня врожайність становила 80,1 ц/га, а всього було зібрано 39,8 млн т. зерна.
Для багатьох передових підприємств агропромислові комплекси (АПК), наведені вище цифри врожайності вже давно є неактуальними, оскільки врожайність кукурудзи в таких підприємствах – на рівні 11-14 т/га! Завдяки чому було досягнуто такого приросту? Це залежить від сівозміни, способу обробітку грунту та системи боротьби із шкодочинними об’єктами. Не в останню чергу на врожайність впливає і прийнята в господарстві система живлення культури. Розглянемо її детальніше.
Зважаючи на біологічні особливості росту та розвитку культури, кукурудза вимагає особливої уваги до планування системи удобрення.
На початкових етапах органогенезу кукурудза характеризується дуже повільними темпами росту. Крім того, варто мати на увазі і абіотичний стрес, під дію якого рослини потрапляють після внесення грунтового чи страхового гербіциду.
Слаборозвинена коренева система молодих рослин не здатна забезпечити достатній рівень поглинання елементів живлення, до того ж внесене під оранку основне добриво ще недоступне, а отримати в повному обсязі поживні речовини з добрив, які вносились при посіві, молода рослина кукурудзи не в змозі. Нестача поживних елементів у період від появи сходів до 7-9 листка є досить критичною, оскільки саме в цей період формується стебло, коренева система та генеративні органи, які формують майбутній урожай. Проведення ефективного листового підживлення в цей період — надзвичайно важливий захід для отримання високого рівня врожайності із пристойною якістю зерна.
Інтенсивний ріст та споживання елементів живлення посівами культури починається від фази 7-9 листків (BBCH 17-19), досягнувши максимуму до моменту викидання волоті. В цей період кукурудза може засвоювати поживні речовини з глибоких шарів ґрунту до 1,2-1,5 м, використовуючи добрива, які були внесені восени.
На формування 1 т зерна кукурудзи (із відповідною кількістю побічної продукції) використовується 24–30 кг азоту, 10–12 кг фосфору, 25–30 кг калію, по 6–10 кг магнію і кальцію. При нестачі азоту утворюються карликові рослини з дрібними листками світло-зеленого кольору. Максимальну кількість азоту кукурудза засвоює в період цвітіння та формування зерна. Гостру потребу в фосфорі культура відчуває на початкових етапах росту. При його нестачі листки набувають антоціанового забарвлення, затримуються фази цвітіння й достигання. Якщо культурі не вистачає калію, то молоді рослини сповільнюють ріст, їхні листки стають спочатку жовтувато-зеленими по краях, а потім жовтими. Верхівки та краї листків засихають, ніби від опіків ( так званий «крайовий опік», головний симптом дефіциту калію в рослинному організмі). Кальцій підвищує стійкість до вилягання та стеблової гнилі, він також важливий для формування качанів.
Рослини кукурудзи не здатні сформувати високий врожай зерна без достатньої кількості мікроелементів. У процесі вегетації вони потребують до 800 г/га марганцю, 350–400 г/га цинку, 70 г/га бору, 50–60 г/га міді. Ця культура надзвичайно чутлива до нестачі цинку, середньочутлива до нестачі бору та міді, а на лужних ґрунтах потребує додаткового внесення марганцю.
Цинк бере участь у синтезі хлорофілу та вітамінів В, Р, С, впливає на процеси росту й розвитку, підвищує стійкість до несприятливих умов, зокрема приморозків. За значної нестачі цинку на рослинах можуть не зав’язуватися качани. Ознакою дефіциту цинку є жовті смуги на молодих листках з обох боків жилки.
Бор позитивно впливає на цвітіння і зав’язування качанів, процеси дихання. Нестача бору спричиняє гальмування росту рослин.
Мідь безпосередньо впливає на збільшення вмісту білка й цукру в зерні, підвищує врожайність та покращує імунітет рослин. Дефіцит міді може проявитися при внесенні великих норм азоту й фосфору та при тривалих періодах грунтової і повітряної посухи.
Провідні агрономи рекомендують проводити перше позакореневе підживлення посівів кукурудзи у фазі 4-6 листків (BBCH 14-16) . В цей період рослини кукурудзи розпочинають формування генеративних органів, тому нестача елементів живлення на цьому етапі може негативно позначитись на кінцевій врожайності. В цій фазі коренева система рослин ще недостатньо розвинена, і не може забезпечити посіви поживними елементами із грунту. У зв’язку із цим виникає потреба в позакореневому підживленні. Найкраще провести його із використанням таких добрив:
- Карбамід – 10 кг/га;
- Сульфат магнію Wonder Leaf MgS 16-32 – 5-10 кг/га або Wonder Leaf MgS 25-50 – 3-4 кг/га;
- Комплексне водорозчинне добриво Wonder Leaf Blue – 2-3 кг/га;
- Wonder Leaf Mono Zn 8 – 1 л/га.
- Wonder Leaf Wonder Wonder Micro – 2-3 л/га.
Сульфат магнію вводиться в бакову суміш для підсилення фотосинтетичної активності та покращення засвоєння рослинами азоту. Водорозчинний фосфор у максимально доступній для рослин формі, джерелом якого виступає Wonder Leaf Blue (NPK 10:54:10), сприяє розвитку кореневої системи, має безпосередній вплив на формування генеративних органів та підсилює використання поживних елементів із грунту та добрив.
У фазі 7-9 листків (BBCH 17-19) кукурудза добре реагує на листкове підживлення макро- та мікродобривами, і саме у цей час за рахунок їх застосування покращується озерненість качана та якість вирощеної продукції. Під час дії несприятливих абіотичних факторів (посуха, приморозки тощо) листкове підживлення є практично єдиним способом забезпечення деякими елементами живлення, особливо мікроелементами. Найефективнішими засобами для цього є водорозчинні добрива для позакореневого підживлення Wonder Leaf, оскільки макро- та мікроелементи містяться у легкодоступній формі та швидко проникають у рослину. Рекомендована бакова суміш:
- Карбамід – 10 кг/га;
- Сульфат магнію Wonder Leaf MgS 16-32 – 5-10 кг/га або Wonder Leaf MgS 25-50 – 3-4 кг/га;
- Комплексне водорозчинне добриво Wonder Leaf Yellow – 2-3 кг/га;
- Wonder Leaf Mono Zn 8 – 1 л/га;
- Wonder Leaf Mono В11 – 1 л/га.
- Wonder Leaf Wonder Micro – 2-3 л/га.
Збалансована кількість поживних речовин забезпечує відмінний розвиток рослин, їх кореневої системи та наземних органів, сприяє вчасному формуванню репродуктивних органів та прискорює достигання зерна. Достатня кількість мікроелементів, зокрема цинку, який є надважливим при вирощуванні кукурудзи, підвищує морозостійкість та посухостійкість рослин, стимулює синтез вуглеводів, білків, крохмалю в зерні кукурудзи, що здатне підвищити його класність, а також стимулює імунітет культури.
Для мінімізації наслідків гербіцидного стресу та негативної дії несприятливих факторів навколишнього середовища радимо додавати до бакової суміші Wonder Leaf Amino 43 – 0,5-1 л/га. Завдяки високому вмісту амінокислот рослинного походження (43%), препарат сприяє швидкому відновленню рослинного організму, а також підвищує поглинаючу здатність культур, внаслідок чого вони можуть ефективніше використовувати поживні елементи із грунту та добрив. Варто зазначити, що амінокислоти (при обробці на початку фази цвітіння плодових, овочевих культур та винограду) не тільки підвищують фертильність пилкових зерен, а й продовжують життєдіяльність приймочки маточки, що значно покращує запилення.
