За останні роки сільськогосподарська галузь зазнала серйозних змін. Завдяки прогресу в технологічній сфері, фермери тепер можуть робити те, що колись було неможливо. Впровадження сучасних технологій, як в звичайний побит людей так і в різноманітні сфери, такі як аграрна – дуже вплинули на якість та кількість зібранного врожаю. До прикладу з’явились дрони, які допомагають картографувати посіви, вносити добрива, в місцях, куди не може дістатись звична техніка. Різноманітні дрони для збирання врожаїв польових та плодових культур це те, що допомогає покращити роботу господарств, але питання розвитку завжди є актуальним, тож саме про це ми і поговоримо нижче.
Новітні підходи до управління господарством складають ядро інноваційного процесу. Інноваційні технологічні продукти включають в себе пристрої для спектрального аналізу ґрунту та сільськогосподарських культур, різноманітні датчики, ІТ-технології для ведення точного землеробства, роботів та засобів цифрового зв’язку. Крім того, використовуються геолокаційні технології, такі як системи глобального позиціонування (GPS) та географічні інформаційні системи. Безпілотні літальні апарати (дрони), автоматичне керування обладнанням (автопілот у тракторі). Цей перелік можна продовжувати безкінечно. Але чому інновації так необхідні в сучасному світі?
Існує багато систем, які дозволяють покращувати життя в тій чи іншій ланці технологій, до них належать:
- Контроль за якістю виконання агротехнічних операцій з ґрунтом (обробіток ґрунту). Даний етап включає прохід техніки та агрегатів з відсутністю перекриттів за використання автопілота, контроль глибини та швидкості виконаних операцій.
- Контроль внесення ресурсів. Включає витрати основних добрив з обрахунком норми застосування на гектар у певній ділянці геопозиціювання та на площу в загальному.
- Контроль посіву. Включає параметри якості проведення посівної кампанії, а саме: сингуляція, відстань між насінням в рядку, глибина посіву, кількість висіяного насіння та використаних добрив у певній ділянці геопозиціювання та загально на площу.
- Визначення стану посівів (стадії вегетації, стан культур, нестачі елементів живлення, наявності хвороб і шкідників).
- Моніторинг посіву та прогнозування врожайності. Включає використання ГІС, щодо погляду на рослини через супутниковий моніторинг з використанням індексів (наприклад NDVI-нормалізований диференційний вегетаційний індекс), використання БПЛА (аерофотозйомка), моніторинг погоди).
- Збір врожаю. Включає в себе встановлення на комбайни систем автоматичного ведення у міжрядді (автопілот) для забезпечення виконання прямого комбайнування без пропусків із передачею інформації по врожайності у тій чи іншій точці геопозиціювання та загально із площі.
- Агрохімічний аналіз. Включає у себе розробки схеми відбору, та занесення даних агрохімічного аналізу відносно точок відбору та створення тематичних карт відповідно до елементу живлення.
- Твердість ґрунту. Включає у себе розробки схеми перевірки твердості ґрунту та створення тематичних карт відносно глибини проникнення.
Слід зазначити, що існує дуже багато систем, які потрібно постійно контролювати, поєднувати, аналізувати та вдосконалювати, адже вони дозволять швидко вирішити існуючі та новостворені проблеми.
Сьогодні неможливо просто засіяти зерновими більше полів або збільшити площі пасовищ. Саме з цієї причини, на порядку денному гостро стоїть питання граничної інтенсифікації сільського господарства за принципом «робити більше, використовуючи менше». Інакше кажучи, завдання полягає в тому, щоб компенсувати брак природних ресурсів можливостями людського інтелекту.
Вирішити цю проблему дозволить «Crop scouting» («урожай» + «розвідка»), це процес збору інформації (у формі заданих параметрів). Він включає:
- контроль якості виконаних робіт (обробки ґрунтів, поливів, збору та ін.);
- визначення стану посівів (стадії вегетації, стан культур, нестачі елементів живлення, наявності хвороб і шкідників);
- розробки технічних завдань по обробці полів.
Загалом, це новий напрямок професійної діяльності в агропромисловому секторі, на стику агрономічної та інформаційно-аналітичної професій. Для кращої роботи фахівця із даними, його потрібно забезпечити платформою, де буде зберігатись вся інформація по кожному полі, що дозволить йому швидко проводити заміри, накопичувати та обробляти інформацію та необхідне обладнання для проведення цих замірів (параметри обладнання будуть включати те, що саме буде скаут робити).
Слід зазначити, що перед початком обстеження поля необхідно подбати про наявність інформації про дану ділянку (кількість гектар, сівозміна, історія внесення мінеральних та органічних добрив, грунтообробіток, аналіз ґрунту, урожайність і т. д.).
Мета скаутингу – збір інформації про якість виконаних польових робіт та аналіз поточного стану полів.
Для забезпечення рослин всіма необхідними елементами живлення для проходження всіх етапів органогенезу, отримання високих врожаїв та якісної продукції, застосовується моніторинг дефіцитів елементів живлення рослин в полі.
Вся інформація, зібрана за допомогою агроскаутингу:
- Допомагає знайти відхилення (екстрено повідомляє про виявлені відхилення та порушення технології виробництва).
- Звітується (збирається та систематизуються дані щодо розвитку кожної культури на всіх полях, створює звіти).
- Аналізує (на основі об’єктивних даних виявляє причини порушень та дає рекомендації щодо їх виправлення).
Моніторинг дефіцитів елементів живлення.
Сільське господарство – це ризик. На нього впливають фактори навколишнього середовища та людський (антропогенний) фактор.
Проблема, з якою сьогодні можуть зіткнутися фермери, полягає в тому, що ґрунти для вирощування сільськогосподарських культур повністю занедбані. Деякі сільськогосподарські угіддя в основному складаються з ґрунтів із дефіцитом природних компонентів понад 75%.
Необхідно визнати те, що дефіцит поживних речовин є основною причиною затримки росту рослин, яка часто призводить до повної втрати врожаю. Тим не менш, брак мікро-, мезо- чи макроелементів можна діагностувати візуально, а своєчасна ідентифікація допоможе зберегти врожай.
Які ж візуальні симптоми дефіциту поживних речовин у рослин? Вони виражаються в певних дефектах, зміні кольору, крапках на листках, зморшках та навіть некрозі.
Дефіцит поживних речовин у рослин – це обмежений доступ до життєво важливих хімічних елементів живлення, що викликає відхилення в розвитку культури. Це відбувається тому, що рослинність потребує певних елементів на різних фенологічних стадіях культури в певних обсягах. Для правильного розвитку рослинності елементи та їх обсяги повинні бути правильно збалансовані.
У наступній частині статті розглянемо, які поживні речовини необхідні культурам і чому? Як елемент живлення впливає та як можна ідентифікувати дефіцит на рослині. І на завершення розглянемо та врахуємо фактори, які впливають на внесення пестицидів.
