Природно-ресурсною базою розвитку сільського та лісового господарства є земля – вона і є найбільшим і найціннішим багатством будь якої країни.
Деякі держави мають більше територій, деякі – менше, в певних країнах – грунт не придатний для обробки та вирощування сількогосподарських культур, але в незалежності від цього одним з найголовніших параметрів для отримання гарних врожаїв є вміння грамотно та доцільно працювати з тим серидовищем яке є. Тож давайте трохи розберемось в тому, що ж таке грунт та як можна зрозуміти його стан та родючість по рослинам та звісно як підвищити родючість грунту.
Ґрунтом називаються поверхневі шари земної кори суходолу, видозмінені під впливом живих організмів, які відрізняються від материнської породи фізичною структурою, мінеральним складом, значним вмістом специфічних органічних речовин (гумусом) і мають важливу відмінність – родючість, тобто здатність постачати рослинам необхідні для їх росту та розвитку поживні речовини, воду й повітря. Ґрунти одночасно є і результатом життєдіяльності рослин, тварин, мікроорганізмів і середовищем їх існування.
Земля це неймовірної величини резервуар вільної енергії, поживних речовин і вологи для різноманітних живих організмів. У ньому відбуваються процеси розкладу решток рослин та тварин, використання вільної енергії з одного боку, та постійне поповнення запасів енергії та поживних речовин з іншого. Від фізико-хімічних властивостей ґрунту залежить продуктивність наземних екосистем, а саме здатність виробляти певну кількість біомаси.
Сукупність рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, що заселяють певну ділянку суші або водоймища (біотоп), мають назву Біоценоз (з гр. біос – життя, коінос – загальний, спільний). Всі вони пов’язані як між собою, так і з абіотичними факторами (це кліматичні, геологічні, географічні фактори, фізичні й хімічні агенти, також катастрофи — повені чи пожежі) середовища.
Біоценоз – це динамічна, здатна до саморегуляції система, компоненти якої (продуценти, редуценти і консументи) взаємозалежать один від одного. В біоценозі виділяють: зооценоз (сукупність тварин), фітоценоз (сукупність рослин), мікоценоз (сукупність грибів), мікроценоз (сукупність мікробів).
Вся ця сукупність біорізноманіття впливає на формування ґрунту, визначає його фізико-механічні властивості та основну важливу відмінність – родючість. Завдяки їй ми і можимо вирощувати культури в тих чи інших грунтах. Дуже цікаво, що родючість грунту можна виміряти, а саме завдяки аналізу землі, агро скаутингу, що допоможе зрозуміти скільки ж поживних речовин, гумусу, мікро та макро елементів знаходиься в ньому.
Саме вимірявши ці показники можна спрогнозувати врожай, та відрегулювати їх якщо в цьому є потреба, адже наявність достатньої кількість цих поживних речовин в рази підвищує шанси отримати високий врожай.
Також дуже важливий показник за яким потрібно слідкувати та дотримуватись це біорізноманіття.
У польових умовах межі біоценозу і пов’язаного з ним біотопу (ділянка поверхні Землі з більш-менш однотипними умовами існування (ґрунтом, мікрокліматом тощо) найчастіше визначаються за змінами рослинного покриву, які можна добре спостерігати візуально. Рослинність або сукупність рослинних угруповань є невід’ємною складовою частиною ландшафту і одним із найбільш динамічних компонентів навколишнього середовища. Таким чином, фітоценози і зооценози є частиною більш складних природних систем – біогеоценозів, сукупність яких утворює біосферу Землі. Простими словами родючість тієї чи іншої ділянки можна виміряти навіть візуально. Якщо земля на вигляд посушлива, без ознак життя, то робити агроскаутинг та аналіз такого грунту немає сенсу. А дивлячись на безкрайні степи та ліси з впевненостю можна сказати що якщо там є життя та рослинність, що наповнює грунт, то саме в такому місці ми можемо саджати, наприклад, нашу пшеницю.
Прикладом біоценозів можуть бути ліс, луки, степ, болото, сільськогосподарські угіддя тощо. Біоценози можуть формуватися як природним шляхом, так і під впливом діяльності людини.
Тож давайте поговоримо про діяльність людини, а саме про те, як вона виглядає. Ось, наприклад, візьмемо до уваги недоторканий біоценоз, що розвивався багато мільйонів років під впливом абіотичних факторів середовища, на яке не впливав антропогенний фактор. З урахуванням цих факторів він вибудовував таку сукупність зв’язків, яка залежить один від одного у своєму існуванні. Тобто в певній місцевості утворився самодостатній “організм” де старі рослини змінювали нові, попердні ж служили добривом та джерелом елементів потрібних дляя життя. Розіноманіття рослинності, що зумовлено життедіяльностю тих чи інших тварин. І наповнений життям ліс степ чи річка, з неймовірною багатоманітністю живих істот.
Згодом в дане середовище втручається людина, яка хоче стати частиною даного біоценозу. Спочатку вона починає вивчати його та адаптувати грунт для задоволення потреб власного організму та існування власного виду як такого.
Першим етапом впливу людини на біоценоз є ґрунтообробіток. На цьому етапі зазвичай проводиться мілке дискування в два сліди для розрізу поверхневої дернини. Далі робиться оранка на 25-32 сантиметри. Слід зазначити, що оранка має таку цікаву функцію – це заорювання поверхневого шару, що має рослинний покрив та аеробні бактерії. На поверхню підіймається спущений ґрунт з анаеробними бактеріями. Що ж ми отримуємо?
В результаті на поверхні оголений ґрунт, який дуже схильний до ерозійних процесів, вслід за цим анаеробні бактерії гинуть під впливом великої кількості кисню, сонячного опромінення та впливу температур. А тепер, в нижньому шарі землі ситуація інша, аеробні бактерії починають гинути. Кисень не надходить у нижні шари, відбувається гниття решток.
Порушена структура ґрунту та капілярні ходи, через які надходив газообмін та вологообмін. Тварини та мікроорганізми також відчули зміни, пройшло так зване переформатування до умов, при якій гибель більшої частини неминуча. Починається процес відновлення, але через нанесення такого урону системі на це потрібно багато часу та стабільні абіотичні фактори.
Вся ця система працювала разом з абіотичними факторами середовища на вироблення специфічних органічних речовин (гумусу). При зміні біоценозу, ланцюг порушується, вилітають з’єднання, процес занепадає.
Наступним етапом є посівна кампанія культури вирощування. Біорізноманіття рослин замінюється на однотипну культуру всього простору.
Багато фермерів на початкових етапах формування господарства мають малий ресурс капіталу. Зазвичай, на цьому етапі фермери витрачають багато коштів на підготовку ґрунту та купівлю дороговартісного посівного матеріалу. Разом з тим, вони часто утримуються від внесення добрив, тому що не бачать в цьому потреби. Фактично, фермери хочуть отримати врожай за рахунок родючості ґрунту і наявних поживних елементів в ньому. Тим саме і зменшують якість землі. Адже треба дотримуватись балансі і в ідеалі вносити в грунт ті елементи, які забрала культура, яку вирощував фермер.
Перші декілька років культури добре ростуть та розвиваються, використовують поживні елементи у вигляді доступних сполук макро-, мезо-, мікроелементів, що наявні в грунті. Але кожен з цих елементів має свою роль, і для того щоб і далі якісно використовувати посівну площу треба покривати нестачу тих чи інших елемнтів.
Давайте розглянемо один з елементів окремо, щоб зрозуміни його значимість для вирощування. А саме, такий важливого макроелемент, як азот. Він відіграє важливу роль не тільки для рослин, але й для мікроорганізмів. Його основна роль – це побудова власного тіла будь-якого організму. Джерелом азоту можуть бути заорені рештки рослин. Вони знаходяться на глибині 25-32 сантиметрах, але дуже цікаво, що самі по собі вони не перетворяться у допустимі форми елементів живлення для рослин, а їх перетворенням займаються мікроорганізми, яким потрібен азот. Тобто виходить таке замкнуте коло, де щоб отримати азот, нам потрібен азот, як би смішно це не звучало. Даний елемент як сполука є дуже рухомою, а розлини споживають його з ґрунту.
Через оранку – газообмін між ґрунтом та атмосферою порушений, а кількість азото фіксуючих бактерій зменшена, тому фіксація азоту в культурі набуває мінімальних значеннь. Тобто можемо зробити висновок, що тим рослинам, що ми посіяли буде не вистачати даного елемента, вони будуть зменшуватись у розмірах, будуть затримуватимуться їх ростові процеси, а інтенсивність фотосинтезу зменшуєватись, за рахунок зменшення вмісту у листках хлорофілу, що відповідає за даний процес.
Агроном завжди звертає увагу на ці проблемні процеси, що відбуваються з рослинами. По візуальним показникам він може прийняти рішення зробити більш детальний аналіз стану рослин та грунту, і зрештою вирішує, чи проводити позакореневе підживлення для усунення та корекції дефіцитів елементів живлення, або виводу рослин зі стресів. Зі свого боку маю сказати що це беззаперечний інстурумент завдяки якому можемо виправити вже існуючу ситуацію. Або при проведенні обробки на початкових етапах, це може стати запорукою гарного врожаю. Окрім того рекомендую комбінувати внесення органіччних добрив та мінеральних, для підвищення врожаю, але обов’язково, виходячи з агрохімічного аналізу землі.
Якщо розглядати позакореневе живлення як технологічну операцію, то беззаперечно можна сказати, що вона важлива та має місце у вирощуванні сільськогосподарських культур.
Позакореневим живленням можна коригувати нестачу макро- та мезоелементів, яка спостерігається у критичні періоди росту та розвитку рослин, для кращого перебігу процесів, що відбуваються. Фактично, давати те, що необхідно для кращого проходу органогенезу з формування якісних органів рослини.
Разом з тим, правильно написана технологічна карта з урахування агрохімічного аналізу може у повній мірі закрити проблему дефіциту.
Отже, я як автор, хочу наголосити, що правильне живлення ґрунту важливе. І найперший аналіз стану посіву можна зробити саме візуально. Також маю зазначити, що живлення грунту необхідне при застосування високоінтенсивної технології вирощування, для задоволення потреби культури та отримання високих врожаїв. Добрива є невід’ємною складовою цього процесу. Якщо ж ви не використовуєте добрива на будь-якому з етапів, то в подальшому краще не застосовувати позакореневе живлення, не заганяючи себе у грошову яму.
Агроном-експерт Wonder LLC
Ковальський Ігор
