Вплив борних добрив на врожайність манго

Важливість борних добрив. Бор є одним із ключових мікроелементів, який впливає на ріст та розвиток рослин, зокрема плодових дерев, таких як манго. Використання боровмісних добрив стало важливим інструментом для підвищення продуктивності дерев та якості врожаю у багатьох регіонах світу. У цій статті ми проведемо порівняльний аналіз ефективності боровмісних добрив і їхнього впливу на ключові показники врожайності, такі як кількість плодів, їх розмір, смакові властивості  та стійкість до хвороб. Тож поїхали! 

Дефіцит мікроелементів у ґрунті є однією з основних причин низької якості плодів манго та низької врожайності. Крім того, споживання таких плодів також спричиняє дефіцит мікроелементів у людини. Дефіцит бору негативно впливає на цвітіння та формування пилкових трубок, що призводить до зниження врожайності та якості манго. Продуктивним методом подолання дефіциту бору вважається ґрунтове та позакореневе підживлення бором.

Бор як поживний елемент виступає регулятором синтезу стимуляторів та інгібіторів росту рослин.

Бор як мікроелемент:

1. Потрібен рослинам протягом усього вегетаційного періоду, оскільки він регулює синтез та транспорт вуглеводів та аскорбінової кислоти з листків до плодових органів. 
2. Під впливом бору рослини раніше зацвітають та дають насіння, різко знижується захворюваність та підвищується насіннєва продуктивність.
3. Впливає на ріст і розвиток рослин та запліднення квіток і формування плодів.

Метою роботи було дослідити вплив трьох боровмісних добрив на формування біометричних показників рослин та продуктивність 10-річних дерев манго.

Матеріали та методи, які були використані в роботі. Дослідження з вивчення впливу боровмісних добрив на формування показників урожайності 10-річних дерев манго Mangifera indica L. проводили в окрузі Дінькуан провінції Донгхай у В’єтнамі в січні 2023 року. 

Умови дослідження:

• Ґрунти дослідної ділянки – акрисоли (ґрунти з підповерхневим накопиченням малоактивних глинистих мінералів і низькою насиченістю основами (від лат. acris, що означає дуже кислий). Акрисол – це сильно вивітрений ґрунт, що зустрічається в помірно теплих регіонах і вологих частинах тропіків і субтропіків. Акризоли мають погані хімічні властивості, низький вміст поживних речовин для рослин, високий вміст алюмінію і високу схильність до ерозії). 
• Клімат досліджуваної території – тропічний мусонний, в період внесення добрив опадів не було. 
• Для досліджень було обрано три боровмісні добрива: Wonder Leaf Mono В 11 української компанії Wonder, борне добриво для позакореневого підживлення англійської компанії Omex Agriculture та Бор австралійської компанії Nutri-Tech Solutions (табл. 1). Норма витрати кожного препарату – 20 мл на 20 л води. 
• Контроль не включав жодних обробок. 
• Обробку досліджуваними добривами проводили у фазу цвітіння та плодоношення двічі – 6 та 14 січня 2023 року (рис. 1), оцінку біометричних параметрів стебла (товщина, довжина) проводили тричі – 14 та 24 січня і 2 березня 2023 року. Продуктивність фіксували через 60 днів після в’янення квіток – з 10 по 20 серпня 2023 року.

Таблиця 1 

Характеристика добрив, використаних у дослідженні

Малюнок 1. Умови дослідження 

Результати та обговорення. Вплив боровмісних добрив на формування біометричних показників рослин манго показано на рисунку 2 (a, b, c).

Результати показують, що позакореневе внесення бору з різних джерел однозначно позитивно вплинуло на прискорення репродуктивного росту манго порівняно з контрольними рослинами. Різні аспекти деревного пологу не показали значних варіацій досліджуваних параметрів. Також це дослідження показало, що бор бере участь у репродуктивній фізіології рослин, тобто у подовженні пилкової трубки, проростанні пилку, транслокації цукрів і синтезі вуглеводів.

Малюнок 2

Малюнок 3 

Малюнок 4

Малюнок 2 c

Результати впливу боровмісних добрив на параметри продуктивності манго наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Вплив застосування бору на врожайність плодів манго Mangifera indica L.

Результати досліджень свідчать про позитивний вплив боровмісних добрив на формування біометричних показників та показників продуктивності манго. Так, при застосуванні Wonder Leaf Mono B 11 середня кількість плодів у суцвітті становила 5,2 шт., що перевищувало аналогічний показник при застосуванні Фоліар Бор на 1,4 шт. і було меншим лише на 0,8 одиниць, порівняно з внесенням Бору. Найвище значення маси плоду – 169,17 г – також було отримано при застосуванні Wonder Leaf Mono В 11. 

Щодо кількості плодів на рослині, то найбільшу кількість – 199,77 шт. було отримано при застосуванні Бору, що перевищувало значення, отримані при застосуванні позакореневого Бору та Wonder Leaf Mono B 11 на 4,13 та 1,3 одиниці відповідно. Найвищий урожай з однієї рослини – 34,8 кг, як і з одиниці площі, також було отримано при застосуванні Wonder Leaf Monon В 11. 

Позитивний ефект, отриманий від застосування цього добрива, частково можна пояснити його покращеним складом, адже добриво містить фітогормони – ауксини, гібереліни та цитокініни, а також полісахариди. Крім того, добриво збагачене вільними амінокислотами, амінокислотами, які додаються до продукту окремо, а не в складі білка.

Згідно з дослідженнями Venancio et al., 2024, встановлено, що застосування гіберелової кислоти під час фази цвітіння призводило до вищих середніх значень кількості стеноспермокарпічних плодів. Обробка цитокінінами зменшувала кількість стеноспермокарпічних плодів і призводила до збільшення середніх значень кількості продуктивних гілок. Бор, ауксин та комбінація гібереліну з бором не знижували показники стеноспермокарпії. Гормональний баланс відіграє вирішальну роль у розвитку стеноспермокарпічних плодів, причому гіберелін асоціюється з розвитком цього порушення, тоді як цитокінін має антагоністичну дію. Застосування бору та ауксину не мало переважного впливу на збільшення або зменшення стеноспермії. Тим часом Назір та ін., 2024, обробили 4 сади манго комбінаціями мікроелементів, включаючи бор (B), мідь (Cu) і цинк (Zn), які вносили у вигляді позакореневих обприскувань і в ґрунт разом з рекомендованими дозами азоту, фосфору і калію. (NPK) та гною з подвір’я (FYM). 

Вплив цих обробок на розвиток хвороби (антракнозу) та врожайність плодів оцінювали шляхом вимірювання рівнів мікроелементів у листі та ґрунті до і після застосування препаратів. Результати показали, що застосування всіх трьох мікроелементів значно зменшило інтенсивність захворювання і збільшило врожайність плодів у всіх садах. Найефективнішими виявилися обробки H3BO3 (0,8%) + CuSO4 (0,5%) + ZnSO4 (0,8%) та Бура (200 г рослин (-1)) + ZnSO4 (400 г рослин (-1)) + CuSO4 (200 г рослин (-1)), які зменшили ураження хворобами на 26 та 21% відповідно, а врожайність зросла до 392 та 371 кг відповідно. Це дослідження показало, що використання мікроелементів може бути потенційним способом зниження захворюваності антракнозом манго в програмах інтегрованого управління хворобами.

Ці та інші дослідження вказують на широкий спектр застосування бору в системах живлення манго, як для покращення формування квіток, плодів та гілок, підвищення врожайності, так і для захисту рослин від хвороб.

Таким чином, бор, як складовий елемент системи живлення рослин, відіграє і буде відігравати надзвичайно важливу роль з точки зору його впливу на формування квіток, зав’язування плодів, збільшення врожайності та підвищення стійкості рослин до шкідливих об’єктів. У цьому контексті застосування борвмісних добрив виступає фактором інтенсифікації вирощування сільськогосподарських культур, з метою дотримання науково обґрунтованих рекомендацій щодо живлення.