Рослини – це живі організми, які подібно до нас, потребують різноманітних поживних речовин для здорового зростання та розвитку. В наш час широкого поширення набув такий спосіб внесення добрив, як позакореневе підживлення. Позакореневе або листове підживлення – це спосіб надання рослинам необхідних поживних речовин через листя. (Пропонуємо більш детально ознайомитись з нашою експертною статтею, яка допоможе вам правильно визначитись з нормами та дозами внесення листових добрив). Листові добрива швидко вбираються рослинами, і цей метод часто використовується для надання додаткового живлення та корекції дефіциту конкретних елементів. В цій статті ми розглянемо основні принципи та переваги позакореневого живлення рослин, а також оцінимо його потенціал для підвищення продуктивності та стійкості сільськогосподарських культур у сучасних умовах!
Що ви повинні знати про позакореневе живлення?
У дискусіях про позакореневе підживлення часто виникає питання про доцільність цього заходу, адже засвоєння мінералів – це робота коренів. Це правда, проте листя також відіграють досить важливу роль у живленні культури, що підтверджено багатьма науковими дослідженнями. Листя більшості видів рослин мають дуже добру здатність до поглинання води, амінокислот ( наприклад Wonder Leaf Amino 43), інших органічних сполук та навіть цілих мінералів. В цій статті ми більш детально пояснимо як саме відбувається цей процес.
В процесі еволюції та розвитку рослинами було розроблено декілька систем, які дозволяють їм виживати та успішно розмножуватися в несприятливих умовах. Надходження живлення безпосередньо через листя є однією з таких незамінних резервних систем.
Листове живлення в природі
Гарний приклад природного процесу позакореневого підживлення можна знайти в темних тропічних лісах. В лісах, де ростуть переважно високі дерева, через які проникнення прямого сонячно світла до підліску трав та кущів обмежене, а іноді й взагалі відсутнє. Це призводить до низького рівня фотосинтезу, що спричиняє обмежене утворення простих цукрів, які є необхідними для зростання рослин, їх коренів та кореневих ексудатів.
Коріння ж в свою чергу отримують значну частину цих цукрів. В свою чергу, вони розподіляють більшу їх частину у навколишній ґрунт, що слугує їжею для мікроорганізмів у ризосфері. А мікроби в свою чергу вивільняють необхідні матеріали та органічні частинки для поглинання мікоризою та кореневими волосками (переносяться не тільки іони).
При низькому рівні фотосинтезу в ґрунт потрапляє менше простих цукрів, що може бути навіть важливіше. Це призводить до обмеженого утримання ґрунтових організмів, що супроводжується обмеженим поглинанням мінеральних речовин.
Патогени легко залучаються «простими» цукрами. Чим складніше цукри, які рослина виробляє в процесі фотосинтезу, тим більше її стійкість до захворювань. У темних лісах рослини ніколи не змогли б вижити за умов низького фотосинтезу без альтернативних методів виробництва якісного цукру. Більшість рослин розвинули вторинну систему поглинання, активно поглинаючи листям амінокислоти, мінерали і навіть органічні фракції гумусу. Це природне позакореневе підживлення походить із верхнього шару лісу, де збираються дрібні частинки органічого пилу, мертві комахи, пташиний послід, водорості та мухи. Поживні речовини, які виділяються, потрапляють на підліску рослини. Оскільки більшість культурних рослин походять із лісів, вони зазвичай можуть добре обробляти позакореневе підживлення.
Протягом десятиліть дослідники та різні організації шукали способи максимального вирощування рослин згідно їхнього генетичного потенціалу. Більшість культурних рослин, які вирощуються за звичайними системами удобрення регулярно обробляються фунгіцидами та інсектицидами, досягають лише 60-75% свого генетичного потенціалу росту. Одним з факторів, що обмежує зростання в органічному землеробстві, є те, що потреби рослин у добривах часто ще базуються на ідеях, заснованих на хімічних добривах – посилання на наші добрива на сайті. «Закон мінімуму» Юстуса фон Лібіха лише підтверджує це. (Читайте детальніше про Закон мінімуму в нашій статті). Регулярне позакореневе підживлення може бути одним із способів, який допоможе отримати більш здоровий і стійкий урожай, і навіть збільшити врожайність як в органічному, так і в традиційному землеробстві.
Механізми поглинання мінералів та амінокислот через листя та їх вплив на рослини.
Існують основні три шляхи, за допомогою яких мінерали та амінокислоти можуть поглинатися через листя: 1) через листові волоски (тріади); 2) через восковий шар на листі (кутикули). Рекомендуємо застосовувати Wonder Aqua True Cover; 3) шляхом поглинання та вивільнення через клітини (ендоцитоз).
Більшість видів рослин мають у декілька сотень разів більше продихів на нижній поверхні листя, ніж на верхній. Це дуже важлива ознака, яка вказує на те, що вони не призначені для поглинання води. Продихи добре обладнані для дихання та випаровування, але як органи поглинання води вони так само придатні для рослини, як пиття через легені для людини.
Хотів би більш детально розповісти про вищезазначені способи поглинання поживних елементів листям. Тріади — це одноклітинні вирости епідермісу. Позитивно заряджені мінерали та амінокислоти (Wonder Leaf Orange, Wonder Leaf Green, Wonder Leaf Amino 43) зазвичай добре вбираються через ці виступи. Навіть рослини з негативним зарядом можуть втягувати обмежену кількість позитивно заряджених позакореневих добрив через свій восковий шар. Важливо зазначити, що органічні позакореневі добрива зазвичай не проходять через кутикулу (восковий шар). Разом з тим, багато хімікатів, а особливо фунгіциди, проходять через восковий шар, розчиняючи його. Це і є однією з причин, чому хімічні обприскування потрібно повторювати майже щотижня. Вже після того, як восковий шар на листках (частково) розчиняється або з’являються отвори, листя стає практично беззахисним і схильним до атаки патогенів.
За допомогою ендоцитозу мінерали, що лежать на поверхні листя, оточуються епідермальними клітинами і транспортуються до так званих клітин-зберігачів (клітин-поглиначів), які поглинають і зберігають мінерали для подальшого використання.
На малюнку нижче зображена перша стадія цього процесу. Фактично, принцип працює аналогічно до пластирів на людській шкірі, які поступово виділяють ліки в організм через шкіру.
Поглинання поживних речовин листком шляхом ендоцитозу
Елементи живлення для рослин
Протягом багатьох десятиліть в усьому світі використовувалося 17 добре відомих макро- мікро- та мезоелементів, які є необхідними для рослин, згідно сучасної теорії удобрення. За додавання кисню, води та CO2 нараховується до 21 елемента. Деякі дослідження підтверджують ідею, що рослини забирають з ґрунту набагато більше, ніж просто мінерали у формі іонів, як це припускали більшість дослідників і агрономів до цього часу. Багато досліджень також підтверджують, що для здорового функціонування різних організмів потрібно більше елементів, ніж ті, що включені у загальний список. Згідно з наростаючою кількістю наукових публікацій, тепер відомо, що наприклад для людей та тварин необхідно щонайменше 30, а можливо й 60 елементів, щоб забезпечити здоровий стан. З цього можна зробити висновок, що спектр загальновідомих елементів живлення необхідних для рослин, такоє є ширшим, ніж ми звикли думати.
Це включає значну кількість рідкоземельних елементів, які присутні майже у всіх типах ґрунту у дуже невеликих кількостях. Дослідження використання таких елементів, як лантан і церій у невеликих дозах, показують покращення якості та врожайності деяких сільськогосподарських культур. Мінерали, які є необхідними для росту, можна віднести до групи основних мінералів.
Рідкоземельні елементи, які наразі не вважаються корисними, але виявили вплив на здоров’я, ріст рослин, їх цвітіння, плодоношення та проростання, повинні бути класифіковані як корисні (Знання про критичні фази росту та розвитку рослин є важливим, саме тому ми рекомендуємо ознайомитись з нашою експертною статтею).
Альтернативні джерела збагачення грунту
Тепер відомо, що рослинам для здорового росту потрібні більше 17 основних елементів. Також існує ймовірність того, що через багато років видобутку, рідзкоземельні елементи взагалі можуть зникнути або ж вони будуть присутні в сільськогосподарських ґрунтах у недостатній кількості. Це виснаження ґрунту також можна пояснити зниження поживної цінності сільськогосподарських та садових культур протягом останніх 40 років.
Це прогресивне розуміння призвело до того, що як дослідники, так і фермери почали використовувати кам’яне борошно (також його ще називають кам’яним пилом) для збагачення старих сільськогосподарських угідь. Цей свіжозмелений продукт містить мікроелементи, які не виявляються в жодному традиційному аналізі добрив. Такі країни, як Нідерланди, Німеччина, Швейцарія, США та Австрія зокрема вже отримали достатньо позитивно досвіду при використанні кам’яного пилу.
Як збільшити врожайність?
Для отримання повного розуміння ситуації та усунення невизначеностей потрібно провести ще багато досліджень. Хоча виробники можуть чекати на це, вони також можуть передбачати можливі перспективи. Одним з шляхів досягнення цілей може бути поширення кам’яного пилу, або ще краще – комбінування кам’яного пилу з корисними ґрунтовими бактеріями.
Одним із швидких методів виявлення цінності широкого спектру мінералів для рослин є використання листових добрив (https://wonder-corporation.com/wonder-leaf/ ). Якісні листові добрива не містять великої кількості азоту, але натомість вони містять різні амінокислоти, вміст яких у продукті становить від 15 до 43%. Вони повинні містити низку різноманітних елементів, які містяться лише в органічних добривах. Рослини швидко реагують на позакореневе підживлення, що робить його ефективним методом для виробників для регулювання росту рослин, покращення врожайності та прискорення дозрівання. Позакореневе підживлення – це природний процес, який існує вже з тих часів, коли на Землі почали рости рослини.
Покращення фотосинтезу через позакореневе підживлення
Рослини, які страждають від спеки чи посухи, закривають свої продихи, щоб зменшити випаровування вологи, це також зменшує фотосинтез. Разом з тим, надходження води і поживних речовин сповільнюється або навіть припиняється. Результатом цього процесу є серйозне зниження потенціалу росту. Забезпечення додаткового зрошення в таких умовах може зменшити негативні наслідки, особливо при зниженні температури. Як я вже зазначав вище, низький рівень фотосинтезу призводить до меншого утворення складних цукрів, що робить рослину більш вразливою до захворювань та нападів шкідників. Вихід з ситуації – потрібно переконатися, що рослини посилюють свій фотосинтез, щоб вони швидко могли виробляти складні цукри.
При застосуванні добрив, які багаті на органіку, та додатково збагачені макро- і мікролементи (Wonder Humic NPK), або добрива, з органічною речовиною у поєднанні з амінокислоти (Wonder Humic Force), можна створити сприятливі умови для росту рослин. Цей процес позакореневого підживлення не спричиняє опіку листя. Проте, їх рекомендується застосовувати вранці, щоб рослини могли повністю використати додаткові поживні речовини.
Рослини досить швидко та позитивно реагують на обприскування і виявлять це своєю реакцією. Важливим “побічним ефектом” позакореневого підживлення є утворення високоякісного цукрового комплексу, який живить коріння та ризосферу. Це сприяє кращій підтримці мікоризної колонізації коренів і, відповідно, збільшує водопоглинальну здатність рослин.
Важливість позакореневого підживлення рослин значно перевищує очікування багатьох. У найближчому майбутньому фермери виявлять потенціал добрив для позакореневого підживлення.
Таким чином, позакореневе підживлення дозволяє ефективно вбирати поживні речовини через листя, швидко реагувати на дефіцит поживних елементів та стресові ситуації, зменшує втрати добрив та має менший вплив на навколишнє середовище порівняно з традиційними методами (Для того, щоб більш детально ознайомитись з первагами застосування мікродобрив, пропонуємо ознайомитись з нашою статею). Важливо, що добрива Wonder відкривають нові перспективи для ефективного забезпечення рослин поживними речовини за допомогою позакореневого підживлення.
Позакореневе живлення сільськогосподарських культур добривами Wonder може сприяти підвищенню врожайності, якості та стійкості культур, а також зменшенню негативного впливу на навколишнє середовище.
