Весняні заморозки
Впродовж вегетаційного періоду рослини піддаються впливу різних абіотичних, біотичних та агротехнічних стресів. Якщо певною мірою подолати біотичні стреси вдається за допомогою засобів захисту рослин, агротехнічні – дотримуючись усіх складових технології вирощування, то як забезпечити рослини більшою стійкістю за умови впливу абіотичних чинників, таких, наприклад, як заморозки?
Для більшості пересічних людей різниці між заморозками та морозами, не існує. Проте, для фахівців аграрної галузі, агрометеорологів та виробників продукції рослинництва різниця є суттєвою. Адже, заморозки у нашій зоні трапляються як навесні, так і восени, що може становити загрозу для рослин.
Заморозками називають короткочасні зниження температури приземного шару повітря і поверхні ґрунту до 0°С і нижче в теплу пору року під час вегетації сільськогосподарських культур. Вони бувають уночі або вранці (перед сходом сонця) при ясній тихій погоді. Пониження температури можливе і в інші часи доби, якщо відбувається загальне похолодання.
Заморозок – це складне комплексне метеорологічне явище, яке визначається сукупною дією як погодно-кліматичних, так і біологічних та фізико-географічних факторів. Залежно від умов виникнення заморозки поділяють на три види:
- адвективні,
- радіаційні
- і змішані (адвективно-радіаційні).
Адвективні заморозки зв’язані з переміщенням холодних мас повітря (з від’ємною температурою).
Радіаційні заморозки виникають внаслідок теплового випромінювання підстилаючої поверхні у тихі й безхмарні ночі, яке призводить до охолодження поверхневих шарів ґрунту або рослинного покриву.
Змішані заморозки виникають внаслідок надходження холодного повітря з температурою трохи вище 0°С і наступного охолодження його вночі до від’ємних температур. До цього виду відносять більшість пізніх весняних і ранніх осінніх заморозків, які найнебезпечніші для сільськогосподарських культур.
Шкода, якої можуть завдати заморозки є безумовно значною. Для плодових, овочевих і баштанних культур, а також кукурудзи, картоплі, гречки та проса заморозки майже щороку створюють загрозу. Негативний вплив замерзання тканин рослин може призводити до зниження врожайності культур, в гірших випадках – призводити до їх загибелі. Особливу небезпеку становлять саме пізні весняні заморозки, які виникають після тривалої теплої погоди, саме у той час, коли відбувається інтенсивна вегетація сільськогосподарських культур.
Сила заморозків залежить від теплофізичних властивостей ґрунтів, насамперед теплоємності й теплопровідності. Вологі ґрунти, завдяки більшій теплоємності, повільніше охолоджуються, ніж сухі, а тому менше піддаються заморозкам. Та, аналізуючи дані Світової Метеорологічної Організації щодо зволоженості поверхні ґрунту (мал. 1), можемо зробити висновок, що рівень зволоженості на території нашої держави не перевищує 25,4 мм, а також на південному заході та сході України, рівень зволоженості ґрунту знаходиться нижче 5 мм. Ґрунти з таким вологозабезпеченням вочевидь швидко віддаватимуть тепло та охолоджуватимуться.
Малюнок 1. Вологість поверхні ґрунту станом на 5 квітня 2025 року.
Настання заморозків під час цвітіння та утворення зав’язі у плодових дерев може призвести до повної втрати врожаю певного року. За результатами досліджень квітки та молода зав’язь гинуть при зниженні температури нижче 0°С в психрометричній будці. Хоча у більш ранніх фазах розвитку листового апарату та квіткових бруньок заморозки більшої інтенсивності (до 3-40С нижче нуля) у повітрі витримуються цими рослинами та не спричиняють їхнього пошкодження.
Відомо, що заморозки повто
рюються із певною періодичністю, завдаючи шкоди плодовим деревам (мал. 2).
| Повторюваність (%) заморозків у фазу цвітіння яблуні | Повторюваність (%) заморозків у фазу цвітіння вишні |
Малюнок 2. Повторюваність (%) заморозків на території України
Хоча уникнути впливу заморозків вкрай важко, проте ми у Wonder, знаємо як захистити та підтримати рослини від негативного впливу низьких температур, беручи до уваги передові дослідження у живленні рослин.
Так за результатами досліджень, було встановлено, що застосування K2SO4 у поєднанні з ZnSO4 знизило концентрації перекису водню (H2O2) і малонового діальдегіду (MDA) у квітах після впливу на них температур нижче 00С. Значно підвищуючи морозостійкість, вміст розчинних білків, розчинних вуглеводів, загальних фенольних сполук, проліну та активності ферментів.
Іншим дослідженням було встановлено, що позакореневе підживлення 2% розчином калію забезпечувало покращення морозостійкості листя оливок шляхом збільшення деяких осмолітів (розчинні вуглеводи, пролін, білок, загальний вміст фенолу; найактивнішими із осмолітів вважають бетаїн та інозитол, які відіграють особливу роль в захисті клітин) і антиоксидантної активності.
У дослідженні щодо впливу на томати, доза добрива в розмірі 1% була визнана найефективнішою серед досліджуваних доз позакореневого внесення K2SO4, забезпечуючи значну морозостійкість через 24 та 72 години.
Маючи вагоме наукове підтвердження ефективності позакореневого внесення калію з метою підтримки рослин в умовах впливу на них низьких температур. Рекомендуємо використовувати WL Red, до складу якого входить 30% калію та WL Yellow із 21% вмістом калію перед прогнозованими заморозками. Для того аби захистити плодові дерева та інші сільськогосподарські культури від негативного впливу заморозків та зберегти майбутній врожай бажаної кількості у винятковій якості.
Для замовлення дзвоніть +38 067 0000 304
#купити добрива #купити НПК #ціна #прилипач #добрива по листу #добрива вандер #заморозки #весняні заморозки
